Я не знаю, чому замість любови та ніжности так часто висловлюю роздратування! Мені так хочеться вишити власноруч вишиванку донечці, синові, коханому - щоб вони бачили і розуміли мої почуття. І нехай це буде неакуратно чи місцями криво, але вони знатимуть, що це від щирого серця. То чому ж я так часто висловлюю те, чого в моєму серці нема? Звідки береться та агресія, гіркота й роздратування в словах? Відчуття провини не найкращий порадник теж.
