Моя домашня майстерня іграшок 2 - Великодні кролики

Часом у мене такий колючо-дратівливий настрій, що аж самій себе зачіпати страшно. І чим більше корисного я роблю, чим активніший спосіб життя веду - тим вищий рівень агресії в мене. Але в такому настрої я ніколи не беруся за забавки - їх я шию у найбільш мирному зі своїх втілень - і не тому, що так вирішила, а просто по-иншому не виходить. Шити м'якенькі забавки - то в мене мрія з дитинства, я просто довго не вірила, що мені може вдатися щось гарненьке. І я тут не на компліменти напрошуюсь, просто важливо не ставити собі надскладних завдань і вчитися поступово - я це зрозуміла, і перестала боятись пробувати! А гарну цяцю можна пошити навіть із двох клаптиків тканини - саме так пошиті оті два зайчики з бантиками. А зайчик з білим животиком стоїть завдяки хвостику-помпончику:

Ці забавки стали для мене цьогоріч чи не єдиним атрибутом передвеликоднього настрою - ані на писанки, ані на генеральне прибирання я так і не зібралася. Але що мене найбільше втішило, це те, що без будь-яких спонукань і заохочень до мого шиття приєдналася Дзвінка, і самотужки пошила трьох вуханчиків (отут я відчула справжню материнську радість і гордість):

Смакує до кави - 8

В цю книжку хотілося зануритись, відкинувши зимну вітряну реальність, загорнутися як у теплу овечу шкуру, повірити в доцільність боротьби, відшукати в собі оті слова "Пісні Єдиної", які ствердять віру у здійснення - здійснення того задуму, що наразі примарний і прихований, більше невідомий, аніж відкритий, більше таємний, аніж відвертий. Стати трішки Чарівницею - якраз настільки, щоб відчувати свою спроможність, але не перестати бути Дуже Людиною, передусім людиною, жінкою, мамою. Одним словом, ця книжка стала для мене більше, ніж текстом, а цілою низкою дверей, переходів і порталів; вона смакувала сушеними корінцями, джерельною водою і вогкістю печери. Вона потребувала якогось небуденного рецепту, і зрештою, такий знайшовся - в одній із моїх книжок-знахідок із секонд-хенду під назвою flapjacks - ґуґл-перекладач подає переклад "оладки"(нічого спільного з оладками чи млинцями цей рецепт не має!), улюблений двотомник наводить ще варіянт "коржики" - і цей мені підходить значно краще, бо печивка хрумкі та крихкі. Є в багатьох мені привабливих рецептах з англійських книжечок складник, який я не знаю де роздобути чи чим замінити - це golden syrup. Якщо ви знаєте, де це чудо в нас продається - буду дуже вдячна за підказку! Отож, рецепт:

3 столові ложки цукру,

3 столові ложки штучного меду (ним я замінила той сироп)

115 грамів масла

розігріти в мисці доки масло розтопиться. Додати 175 грамів дрібних вівсяних пластівців і вимішати до однорідности. Викласти масу у застелену пергаментом бритванку і розрівняти рівномірно лопаткою чи пласким ножем. Пекти при 160 градусів до золотистого кольору, ще теплий "корж" нарізати гострим ножем на прямокутнички і вистудити на металевій решітці. Я пекла за цим рецептом вже двічі - перший раз ще з кокосовою стружкою і сухофруктами - результат у будь-якому разу дуже смачний, але надзвичайно крихкий - вирізати й викласти рівні прямокутники було дуже складно. Але смачно їсти навіть крихти :) Ложкою!

Ориґінал рецепту - звідси: