Понеділок здійснює на мене тиск. Я його відчуваю майже щотижня. Після вихідних ніби хтось зобов'язує кинутися з головою "у вир діяльности" - починаючи від дрібниць на кшталт поприбирати й наготувати їсти, і закінчуючи глобальними ідеями знайти роботу чи переїхати в инше місто. І от якраз цей "понеділковий тиск" продуктивності не сприяє - він примушує кидатись від справи до справи, не довівши жодну до кінця, а потім в розпачі й знесиленні падати на ліжко. Деколи, як от цього тижня, від цього тиску буває важко відкараскатися аж до ... четверга. Ну але зрештою здоровий глузд перемагає, і життя йде звичною колією - це у тому випадку, коли є та колія, напрацьована обставинами і тим же ж здоровим глуздом. в будь-якому разі, до таких "психологічних штормів" у мене випробувані засоби - добра книжка, добра кава, добрий пляцок. У кінці червня я мала День народження - так буває щороку, - і хоч святкувала я його у дуже вузькому колі, подарунки отримала від ширшого (це так має бути, що мене мучить провина за всі ті незапропоновані друзям і знайомим тортики?). На світлині три з приємних і актуальних подарунків - книжка, кава і горнятко. Брат надарував мені цілу купу книжок, тож мені ще надовго вистачить чим смакувати до кави, і писати сюди свої враження... Як помітно вже із заголовка, у цьому дописі я вирішила трохи відступити від шаблону, але хай вас не бентежить "неоковирне узбіччя" - це все про теж :) Книжка "Морт" Террі Пратчета виявилася дуже актуальним для мене фентезі - це коли хочеться часом втекти у якийсь инший світ, де все приблизно так само, але ніби трошки цікавіше. Сюжет захопливий, персонажі "живі", але найбільше посмакував мені не сюжет і не персонажі, а тонкий гумор, стьоб, що прозирає в кожному рядочку, ну і - дуже "смачний" переклад. Книжка розтягнулась на пару днів, позаяк питання часу ніхто не скасовував, хоч як вірити цій книжці - воно дуже відносне. насамкінець хотілося якогось драматичнішого завершення, але не треба забувати, що книжка перша з циклу, тож вбивати забагато персонажів було б недоцільно. Ну і кондитерська складова у мене сьогодні буде вкрай неповна - бо вчергове писати рецепт перевертанця я не хочу - він вже десь тут є, а сезон чорниць закінчився так немилосердно раптово, що я не встигла ними наїстися - від чого мені прикро! Смачної вам книжки, бадьорої кави, і нехай вас знаходять потрібні подарунки!
