Поясніть мені хтось, якого милого посеред теплого, запашного, ягідного літа мене так дико пробило на шоколад?! Немов посеред сірої невтішної зими. Чи посеред сесії... одним словом, поки всі нормальні люди запихаються полуницями й черешнями, я додому без чоколяди не повертаюсь, і ніби того мало - у щоденному стравописі чоколядові пляцки, тістечка, коржики і печивка. Всесвіт завжди особливо чуйно реагує саме на мої найбезглуздіші потреби й бажання - як підтвердження тому - моя недавня знахідка на секонді:
Немає коментарів:
Дописати коментар