Маленькі сердечка

В холодильнику була майже ціла літрова банка перетертої з цукром брусниці - ну просто-таки смачнющої! Як вона дожила до весни? Та просто - основний спосіб споживання варень у мене вдома - це розкалатані з гарячою водою напої - "калатанки", які дітки беруть в термосах в школу. "Калатати" з окропом брусницю, що термічної обробки не проходила, мені було шкода - не хотілось руйнувати вітамін "Це" :) Їсти варення ложкою - ніхто не звик, от я й придумала спекти "колізбацькі" тістечка, і перемастити їх брусничкою - до слова, рецепт вже якось перевірений!   І то виявився якийсь такий вдалий задум, що варто було натякнути коханому - і замість банального корка від пляшки - для дірочок - у мене з'явилась новенька формочка манюнького сердечка - із давно забутої пивної бляшанки. Я вже навіть в ковбасі на піцу сердечок навирізувала!!! Але тістечка - то був дебют формочки і неймовірна смакота!!! 

Формочку покладу в пуделко!

Солоденьке :)

От на книжки і на випічку мені ніколи не шкода часу. Навпаки - одразу з'являється відчуття повноти, змісту, вартности. На вихідні взяла собі книжечку в бібліотеці - думала, такий собі легкий дитячий детективчик, "чтиво" замість серіалу, а воно виявилось не те - аж чудуюся, наскільки смачною виявилася ця книжечка - звороти, сарказм, наукове підґрунтя - всюдисуща хімія, аж собі захотілося повчитись! А ще захотілось ревеневого пирога, аґрусового варення, заварного крему... І я собі подумала - я ж так рідко печу пироги з кремом - і спекла найпростіший варіянт, який тільки змогла придумати - два пухкі м'які коржі перемастила заварним кремом без масла - вийшла смакота, що навіть до ранку не дожила. Ось тобі й кулінарне натхнення з неочікуваного джерела.

А ще  - кілька днів тому пекла пиріжки-зайчики із картоплею і сушеним кропом. В одній із моїх улюблених "мотиваційних" англійських книжечок йшлося про те, що зайченятка є символом весни - от вона мене на ці пиріжки й мотивувала. Очка я зробила із гвоздики - додала дуже багато аромату, треба подумати, із чого ще їх робити можна. Вушка - надстригла ножицями на звичайних овальних пиріжках, і трішки підігнула кінчики, щоб не були занадто "гострі".

Чомусь діткам такі пиріжки-зайчики смакують набагато більше за звичайні - звичайними з картоплею я б не нагодувала їх. хіба солодкими - з варенням, маком чи родзинками :)