От на книжки і на випічку мені ніколи не шкода часу. Навпаки - одразу з'являється відчуття повноти, змісту, вартности. На вихідні взяла собі книжечку в бібліотеці - думала, такий собі легкий дитячий детективчик, "чтиво" замість серіалу, а воно виявилось не те - аж чудуюся, наскільки смачною виявилася ця книжечка - звороти, сарказм, наукове підґрунтя - всюдисуща хімія, аж собі захотілося повчитись! А ще захотілось ревеневого пирога, аґрусового варення, заварного крему... І я собі подумала - я ж так рідко печу пироги з кремом - і спекла найпростіший варіянт, який тільки змогла придумати - два пухкі м'які коржі перемастила заварним кремом без масла - вийшла смакота, що навіть до ранку не дожила. Ось тобі й кулінарне натхнення з неочікуваного джерела.
А ще - кілька днів тому пекла пиріжки-зайчики із картоплею і сушеним кропом. В одній із моїх улюблених "мотиваційних" англійських книжечок йшлося про те, що зайченятка є символом весни - от вона мене на ці пиріжки й мотивувала. Очка я зробила із гвоздики - додала дуже багато аромату, треба подумати, із чого ще їх робити можна. Вушка - надстригла ножицями на звичайних овальних пиріжках, і трішки підігнула кінчики, щоб не були занадто "гострі".
Чомусь діткам такі пиріжки-зайчики смакують набагато більше за звичайні - звичайними з картоплею я б не нагодувала їх. хіба солодкими - з варенням, маком чи родзинками :)
Немає коментарів:
Дописати коментар