Деколи достатньо просто млинців, а часом млинці - це саме те, чого дуже хочеться. Останнім часом у мене стирається різниця між дитячими і дорослими книжками, думаю, це триватиме паралельно із дорослішанням моїх дітей. Проте, цю книжку я б не рекомендувала до 12-ти, і навпаки - з 14-ти ввела б в обов'язкову програму. Проблема батьківської незрілости виникає в сучасному суспільстві все частіше, і що з цього найбільше турбує мене - якими виростуть ті діти, які змаленька мусили опікуватися власними мамами й татами, не готовими брати на себе відповідальність чи не здатними торувати просту дорогу в житті. Попри купу недочитаного на поличці, до кави мені потрібні були саме млинці - простий рецепт (пів мисочки борошна, дві столові ложки цукру, одна чайна порошку до печива, два яйця і пів літра йогурту, кефіру чи кислого молока - зрештою, кожен має свій улюблений рецепт "швидких млинців"). Книжки Жаклін Вілсон такі є - читаються швидко і легко, але завжди дають поживу для роздумів. Один вечір, пообідня кава з млинцями, майстерно написана і непогано перекладена книжка - і моя тривожна інфантильність вже не здається аж такою проблемою, адже щоб бути хорошою мамою, не конче бути завжди "стандартно мамцюватою", можна залишатися собою і разом шукати спільний шлях - бо діти хоч і маленькі - вони велика підтримка і надійні орієнтири, вони ті, хто вчить нас безумовної любови і всіляких веселих вар'яцтв :)
Немає коментарів:
Дописати коментар