Цього літа я вкотре намагаюся вивчити цей урок - що на все потрібен час, що втілити задумане буває не так швидко, як собі задумалось :) І вкотре переконуюся, що запам'ятати це і змиритися з цим ой як непросто! Ну, але зрештою - хоч і за кілька днів до кінця літа, але мої хлопці (чоловік і син) таки отримали свої парні футболки, - чим я дуже тішуся. Ось такі вони - чорні із намальованими по трафарету зеленими роверками, вже вигуляні. В процесі оздоблення - ще дві футболки, на цей раз не парні, але на цьому я хочу цю історію примусово припинити - набридло! І взагалі хочу із своєю творчістю, хендмейд-задумами, і матеріялами трохи розгребтися, бо воно вже на мене тисне, забирає багато часу - якого вільного й так мало, і багато простору, якого ще менше! Я вчуся відмовлятись і позбуватись - і перша на черзі - велика коробка різноманітних тканинок і обрізків, я собі даю слово ще трішки із них помайструвати, а решту без жалю винести (хоч насправді не вірю, що без жалю вдасться). Ну, скажімо... до кінця вересня!Крапка.
Немає коментарів:
Дописати коментар