Про мотлох

 Десь зо два тижні тому я подумала собі, що скоро весна... Що природа оновлюється, все зайве відмирає, стаючи поживою і підґрунтям для нового. І ще я подумала, що обросла мотлохом, наче панциром, крізь який не пробитись весняному вітру і сонечку. Одним словом, я вирішила прибирати, позбуватися старого, щоб звільнити місце для нового. Це було найлегше... а потім я почала вигрібати тумби й коробки - і в кожному клаптику, в кожній дрібничці я бачу не сміття, що вже роками не знаходить застосування, а простір для творчости. Під письмовим столом у мене стоїть дві величезні коробки від памперсів, напхом напхані різними "корисними дрібничками" - клаптиками тканинок, розпарованими шкарпетками, поламаними заколками, старими файночками тощо. Саме цього  я й збиралась позбуватись, але це виявилось мені не під силу. і тоді я вирішила не мучити себе, а потроху витягувати свої "скарби" і перетворювати їх відповідно до своєї фантазії. Ось уже шмат тканини, що залишився ще від вкорочення моєї випускної сукні, став сукенкою для доциної ляльки - на її пошиття я витратила майже пів дня, але донечка тішиться неймовірно.

Жменя корків від вина, що роками збиралися в кухонній шухляді, стали мотиваційною дощечкою "для мріяння"... Шкарпетки потроху перетворюються у звіринець (я вже й раніше шила котиків і мишок зі старих шкарпеток). І з кожним новим перетворенням мене переповнюють нові ідеї. Можливо, із відстані часу я вважатиму цей час змарнованим, можливо, я й зараз так деколи думаю, але мабуть, мені просто подобається в усьому бачити ресурс і перспективу.

Гарбузові кексики - цього разу солодкі

Випробувала цей рецепт - і просто не можу ним не поділитися - наразі це однозначно найсмачніший рецепт випічки з гарбузом, який мені довелося випробувати. 

Складники:

250 г масла або маргарину,

175 г цукру, 

потерта цедра однієї невеликої або половинки великої апельсини

2 яйця

200-400 г печеного потовченого гарбуза, охолодженого (я ще відцідила його від зайвої юшки через тканинку, як домашній сир)

300 г борошна

3 ст ложки кукурудзяного борошна

2 ч ложки розпушувача

125 мл молока

Приготування:

Розтерти в крем масло з цукром, додаємо цедру, яйця, гарбуз, борошно пшеничне і кукурудзяне, розпушувач і молоко, старанно вимішуємо набираємо у формочки (підростає не надто сильно, але краще залишити місце "про запас"), випікаємо при 180-160 градусів. 

разом із цим рецептом було кілька цікавих порад щодо овочевої випічки, наприклад, гарбузи добре поєднуються з цитрусовими і сухофруктами, до шоколадних тортів пасує буряк і баклажани, природньо солодкі овочі, як-от морква і пастернак, добре смакують у випічці з корицею, імбиром і  мускатним горіхом.

Смачного!

Давно задумане

Деколи варто стишити свій щоденний ритм і здійснити щось давно задумане. Намисто з кавових зерняток, наприклад...

Морквяний пляцок

Пляцок - це щось таке, що спік - і можна з'їсти, і жоден з цих процесів не потребує особливих зусиль. Саме тому пляцки належать до моїх улюблених страв. Цей рецепт я привезла колись з Америки, дуже полюбила, але використовувала нечасто - через ананаси, які не хотілося відкривати заради кількох шматочків. Цього разу я внесла деякі зміни, пляцок вийшов навіть смачніший, але про все по-порядку.

Початковий рецепт такий. Складники:

1,5 склянки борошна

1 чайна ложка соди 

1 чайна ложка порошку до печива

1 чайна ложка суміші спецій до гарбузового пирога (суміш мелених кориці, гвоздики, імбиру і мускатного горіху)

1 склянка цукру

0,5 склянки рафінованої олії

2 яйця

4 терті на дрібній тертці морквини

1 склянка товчених ананасів

0,5 склянки родзинок

2 білки

горіхи за бажанням

Приготування:

1) Нагріти духовку до 180 градусів, вистелити пергаментом до випічки бритванку.

2) Борошно, порошок до печива, соду і спеції вимішати в мисці.

3) Збити цукор, олію і яйця в иншій посудині до однорідної суміші, вмішати борошняну суміш, родзинки, моркву, ананаси і, за бажанням, горіхи.

4) Викласти тісто в бритванку, пекти до готовности (готовність перевіряємо сірником чи дерев'яною паличкою, проштрикнувши пляцок, вона має вийти суха і чиста). В мене це займає десь пів години, але все залежить від духовки.

Цього разу ананасів у мене не було, а пляцка хотілось, і я замінила їх на терте на грубій тертці яблуко. Білків не давала - лише 2 яйця. Пляцок однозначно вдався - до знимки залишився лише шматочок!

Шкрябанки

З усіх варіянтів творчости з діточками шкрябанки я люблю найбільше. По-перше, це справа не одного вечора, і малят можна долучати на всіх етапах. По-друге, виготовивши багато заготовок, їх можна потім також використовувати по одній впродовж кількох днів. А по-третє, результат виглядає ефектно навіть у початківців. Хочу поділитися з вами процесом, який запам'ятала ще з  середньої школи з уроків образотворчого мистецтва. Отже, спочатку "вторинне використання сировини" - беремо порожні упаковки від чаю, каші, чоколядок тощо - все зі щільного тонкого картону підходить - і вирізаємо з них картонки-листівки.

А тоді беремо грубий пензлик і гуашеві фарби та замальовуємо поверхню на свій розсуд у яскраві або світлі кольори. Саме цей етап мої дітки люблять найбільше. Після нього у процесі треба зробити перерву хоч на пів дня - щоб фарба висохла остаточно і рівномірно. Ось таке у нас виходить на цьому етапі:

Опісля беремо білу парафінову свічку (я зазвичай виколупую звичайну маленьку "чайну") і натираємо нею картонки, щоб не пропустити жодного клаптика, здмухуємо "катуляшки" парафіну і покриваємо густою чорною чи темно-коричневою гуашшю - її треба наносити щільним і грубим шаром, деколи по кілька разів на одному місці, бо фарба погано чіпляється до парафіну. Після цього етапу знову треба зробити тривалу перерву - краще хоча б на добу - і можна приступати до видряпування малюнків. Ми використовуємо зубочистки або бамбукові шпажки до м'яса. Дитячі сонечка, чоловічки, метелики а також перші буквочки виглядають на таких картинках дуже гарно, а я зазвичай не можу уникнути спокуси самій використати хоч одну заготовку :)

Лляні хрустики на батареї

Відколи довелося спробувати сироїдні "живі" хлібці, цей рецепт не давав мені спокою! Але я ніяк не могла придумати, як же їх приготувати - ні сушилки, ні духовки з конвекцією в мене нема. І от нарешті вчора я додумалась - батарея! Напишу за порядком. спочатку десь трохи більше, ніж пів склянки насіння льону я залила в півлітровій банці холодною кип'яченою водою і залишила на кілька годин (десь три). Потім додала дві щіпки соли (треба менше, трохи пересолила), дрібно насічену цибульку (десь чверть цибулини) і чайну ложку сушеного кропу, старанно вимішала і намастила цю масу на  прямокутну металеву тацю. Залишила на ніч на батареї. На ранок маса висохла і перетворилась на блискучу хрумку шкірочку, яку проте було місцями важко віддерти від таці. Я віддерла, як віддерлось і з тих кавалків вирізала більш-менш акуратні прямокутнички - до знимки, - всі "відходи" з'їла одразу ж, не втримавшись :)