Кавово-новорічне

Зробила з малятами ось таку ароматну ялиночку для кухонного столу. Паперовий конус виготовила (ну добре, чоловік допоміг - в мене виходило криво) з цупкого аркуша А3, наліпила кілька смужок двостороннього скотчу, щільно обмотала "натуральним" шнурком ("для підв'язування рослин" з Ашану - пішов майже цілий моток), а зверху на клей ПВА ми наклеїли кавові зернятка, "гвіздочки" гвоздики, зірочки анісу, уламки паличок кориці. Ялинка тепер стоїть собі на столі, пахне і викликає бажання зварити ще кави! 

Надихнули мене на цю ялиночку дві чудові особи - Оля з десятої бібліотеки (ви би бачили, скільки всілякої краси вони роблять з дітиськами в бібліотеці!) і сестричка Оленка, що понад сім років тому подарувала мені коробочку від цукерочок з анісовими зірочками і цитатою з біблії, а я їх лише тепер наважилась використати (зірочки, а не цитату :) ). Дякую за натхнення!

Обіцянки собі

Наскільки краще стає на душі, коли виконуєш дані самій собі обіцянки! Не знаю, як у вас, а от я зі шкіри вилізу, аби відповідально виконати дану комусь обіцянку, а от про те, що пообіцяла собі, часто забуваю (чи забиваю). А потім з'являється те жахливе відчуття... Навіть не знаю, як його описати... Відчуття провини, зради, втрати, відчуття недовіри до себе. відколи маю дітей, часто живу із цими відчуттями, бо особистого часу майже не залишилось. Не хочу знову щось собі обіцяти - чи то виправитись, чи то стати кращою, - хочу дозволити собі не встигати, хочу подякувати собі за те, що все ж роблю.

Обіцянки собі дуже підступні, адже почуття провини, яке вони можуть викликати у разі невиконання, спрямоване у саму нашу сутність і здатне спаралізувати - навіщо за щось братися, якщо ти і того, і цього не зробила...

Я не хочу переносити в цей рік всі свої нездійснені обіцянки, всі свої прагнення "за вчора". Я не обіцяю собі пити менше кави чи робити руханку, не обіцяю собі знайти "справжню" роботу чи не кричати на дітей. Ні собі, ані будь-кому. Адже бути щасливою - це не відмічати галочками пункти у списку, це насолоджуватися шляхом. Принаймні для мене... 

Незвичні кексики

"З боєм годинника" в новорічну ніч я допікала кексики, ідея яких виникла у мене після випробування одного дуже незвичного для мене рецепта несолодких кексів. Рецепт виявився настільки вдалим, що я заледве встигла кілька зазнимкувати:

отже, не буду зволікати. Складники:
- 1 велике яйце
- 50 мл олії
- 150 мл молока
- 200 г борошна
- 1 чайна ложка розпушувача
- 1 середній тертий кабачок
- жменька сушених помідорів (у мене не було, я порізала кубиками два свіжі)
- пучечок свіжої руколи
- 150 грамів сиру (моцарели, сулугуні, чи будь-якого твердого)
- 2 чайні ложки угорської паприки
- сіль і приправи до смаку
- 2 столові ложки тертого сиру (пармезану або иншого гострого)
Приготування:

збиваємо разом яйце, олію і молоко, додаємо борошно з розпушувачем, помідори, тертий кабачок, посічену руколу, сіль і спеції. сир нарізуємо кубиками і обвалюємо в солодкій паприці, додаємо до тіста, наповнюємо формочки для кексів (десь на третину-половину). В силіконові можна так, а в металеві краще використати паперові вставки, бо сир може прилипнути. В кінці випікання посипаємо тертим сиром. Найкраще смакують гарячими!  

В Новий рік я змінила рецепт, поклавши в кожну формочку шапочку печериці, замість кабачка потерла шматок несолодкого гарбуза, помідорів і руколи не додавала, сир вкинула окремо, паприку додала просто до тіста, приправила італійськими тривами. Вийшло дуже смачно!

Смаколики новорічного столу

Цей Новий рік став для мене святом вдалих кулінарних експериментів. Нарешті "відірвалася" і наробила домашніх цукерочок на різні смаки - біленькі фігурки - це кокосова стружка, масло какао і мед, біленькі кульки - додала ще сухе молоко. Були також фігурки з мелених волоських горіхів, масла какао, меду і керобу, а також з цієї ж маси з вишенькою з домашньої наливки всередині (мені вони посмакували найбільше), коричневі кульки були вже за давно випробуваним рецептом - мелені фініки, волоські горіхи і кероб, додала лише трішки масла какао і меду, що залишились від попередніх цукерок, а ще зробила варіянт "підвищеної корисності", додавши кунжут і насіння льону. Більшість цукерок "не дожили" до ранку.  Доця жваво допомагала. Цукеркова маса викликала в неї значно більше захоплення, ніж пластилін чи тісто для ліплення, і вона вперто відмовилась ліпити кульки, а натомість з'явились равлики, зірочки, бублики, ковбаски!   

А ще я чи не в останній момент вирішила втілити таку ідею

В мене це мало такий вигляд:

Для упакування використала одноразові паперові формочки для кексів, напакувала смаколиків  і папірчиків з "пророцтвами" і позав'язувала шнурочками, а з настанням нового року кожен вибрав собі "смак". Я встигла підготувати лише 6 різних смаків, бо робила все в останній момент. Дольки мандаринки - "рік буде соковитий", волоські горішки - "рік буде багатий і плідний", ягоди дерези китайської - "рік матиме незвичний смак", цукерки з кокосової стружки - "рік буде сповнений ніжности", цукерки з "п'яною вишенькою" - "вас чекають п'янкі враження", цукерки з льоном і кунжутом - "рік буде корисний". Ідея всім сподобалась, дітиська нетерпляче розгортали пакуночки і навіть намагались самотужки прочитати записки!