У моєму житті циклічність майже завжди базувалася передусім на системі освіти - вересень знаменував початок активної праці, літо - розслаблення і відпочинок. Мабуть, то не може бути по-иншому, коли велика частина твоєї родини працює в освітній сфері, а сама ти йдеш второваним шляхом садочок-школа-університет. Мені видається, що цей ритм закарбувався у мене десь на рівні спинного мозку, і я не заперечую, бо оту осінь, що сама по собі чудова, барвиста і щедра, приємніше асоціювати з початком нових справ, яскравими знайомствами, новими перспективами, аніж з повільним, хоч і ефектним згасанням. Хоч як би там було, та з появою дітей я "випала із колії", але цього року моя доця - першокласниця! Тому "back to school season" розпочато! в моєму житті знову зʼявилося регулярне прокидання від будильника, поспішне проковтування сніданку, і таке ж поливання його кавою, хаотичні пошуки потрібного одягу відповідно до погоди, яка може кардинально змінитися за ніч (які там прогнози!). Тобто ритм життя почав знову здаватися швидким, насиченим і наповненим, та на цей раз я вловила ілюзію - поспіхом зміст не замінити. І я направду не знаю, як позбавити доцю того "швидше-швидше-швидше". а заодно і себе, бо за шість років розміреного материнства я звикла смакувати життя маленькими ковточками - як добру каву. Як щось придумаю, то неодмінно напишу, а наразі мене зустрічають зранку повні ентузіязму очі і лиш ледь пожовкле листя за вікном, і навіть безглуздий поспіх не може затьмарити радости від такого нелогічного відчуття початку.
Гарного всім навчального року і барвистої теплої осени!
Немає коментарів:
Дописати коментар