Кажуть, в тихому болоті чорти водяться. Саме з цим висловом засоціювався мені камінчик, який батьки привезли як подарунок з відпустки - саме його я вибрала для початку свого проєкту втілених вдячностей. Можна сказати, що минулотижневе завдання я таки виконала - камінчик обплела, вчепила на біжутерний тросик і вже навіть вигуляла. Правда, вигулюючи, зрозуміла, що хочу до нього бісерний джгут під шийку, а не тросик, але це вже деталі, а носити камінчик можна й так. Він наповнений якоюсь такою зеленою глибиною, стількома відтінками і напівпрозорістю, що вганяє мене в дивний метафоричний настрій. Сподіваюсь, цим виробом мій оголошений проєкт не закінчиться.
Немає коментарів:
Дописати коментар